Міжнародні

Трудова міграція: виклики та наслідки для України та Польщі ВАЖЛИВО!

Хоч за останні роки кількість українських трудових мігрантів у Польщу суттєво зросла, досі відсутня точна  статистика, скільки їх працює у сусідній країні. Крім цього, масштабний виїзд трудівників за кордон у пошуках кращої зарплати та рівня життя позначається на українському ринку праці. Нові виклики з’явилися й у Польщі. Про це йшла мова на нещодавній конференції «Українці у Польщі: біженці, мігранти чи «відтік мізків»?», що відбулася в Києві у рамках VIІІ Форуму «Україна-Польща» за підтримки фондів «Відродження» та імені Стефана Баторія. На заході побували й представники Конфедерації вільних профспілок України. 


 

Нова сторінка спільної історії

Як відзначили організатори конференції, унаслідок відкриття польського ринку праці для мігрантів, між двома нашими країнами фактично впроваджено свободу руху для робочої сили. Тобто, можна вже говорити про економічну інтеграцію до спільного ринку. Крім того, сьогодні українські заробітчани роблять значний внесок у польську економіку, а українська діаспора стає першою «помітною меншиною» у досі майже моноетнічній Польщі.

У своєму вступному слові виконавчий директор Фонду «Відродження» Олександр Сушко відзначив, що тема праці українців-мігрантів у Польщі – не нова, але сьогодні вона актуалізована.

«Можна сказати, що саме міграція стала тим фактором, який істотно інтенсифікував взаємодію між українськими та польськими суспільствами в останні роки: на бізнесовому, приватному, освітньому рівнях, - додав він. –  Водночас ситуація вплетена у цікавий історичний та політичний контекст».

В історії сучасної Польщі ще не траплялися міграційні процеси такого масштабу. На цьому акцентувала директорка програми «Відкрита Європа» фонду ім. Стефана Баторія Катажина Пелчинська-Наленч.

«Польське суспільство складалося на 90% з людей польської національності, а сьогодні ми скрізь зустрічаємо громадян України, – сказала вона. – І це – новий соціальний, економічний  та політични досвід для громадян Республіки Польща. І у рамках форумів й співпраці з українською стороною ми дійшли до висновку, що він – наш спільний. Зараз твориться наша спільна соціальна історія. Й саме зараз треба говорити, якою має бути політика Польщі у цій сфері, які проблеми виникають в Україні, які у нас є спільні та відмінні інтереси».

Українці в ЄС Держстат

    Можливості ринку праці – обмежені

Поглянути на міграцію не лише з точки зору цифр закликала експерт з Центру східних досліджень ім. Марка Карпія (Польща) Марта Ярошевич, яка разом зі співробітницею Національного інституту стратегічних досліджень Оленою Малиновською (Україна) підготували дослідження на цю тему.

Польська дослідниця запропонувала розглядати два типи міграції українців: циркуляторну – мешканців переважно із Західної України, де такі мігранти не ставлять за мету залишитися у Польщі, та  постійну.  Й до речі, остання – має менші масштаби, що підтверджується статистикою.   Згідно з даними Євростату, кількість громадян України, які мали чинний дозвіл на проживання у Польщі, враховуючи довготривалі візи, становила у кінці 2016 року 409 тис осіб. Згідно зі статистикою Управління у справах іноземців у Польщі, на початку лютого 2018 року дозволи на проживання мали 145 тис українських громадян. 

«Так звана переселенська міграція зростає значно повільніше, - зазначила Марта Ярошевич. -  Краще масштаби трудової міграції відображає кількість заяв польських роботодавців, котрі дають право на тимчасову роботу в країні, і які отримали назву «освідчення». У 2017 році зареєстрували 1,71 млн таких документів. Відзначу,  динаміка зростання їх кількості була меншою, ніж у 2015-2016 роках.  Загалом вважаю, що найбільш підходящим терміном для нинішнього явища є англійський термін «mixed migration flows» (у перекладі змішані міграційні потоки). Звичайно, це є й економічна міграція, яка значною мірою пов’язана з погіршенням безпекової  ситуації в Україні у зв’язку з початком воєнного конфлікту й погіршенням економічної ситуації. До 2013 року у країну надходив постійній потік українських мігрантів, який навіть показував динаміку до падіння. Тож у Польщі ніхто не очікував різкого його збільшення. Наш ринок праці справляється з такою кількістю, але його можливості абсорбувати таку кількість мігрантів – обмежені».

Ukraine migrants in Poland 2

 

Вигоди для Польщі

Українсько-польське дослідження показало, що змінилися й параметри міграції українців до Польщі.  Якщо раніше працівники приїжджали з Західної України, то зараз помітно зросла кількість мігрантів із центральних та східних регіонів нашої держави. Згідно з дослідженням Національного банку Польщі, серед українських мігрантів, які вперше прибули до Польщі у 2014-2015 роках, 28,4% - були із Сходу України. При цьому до 2014 року частка вихідців з цього регіону складала лише 6,3%. Частка людей з регіонів, які безпосередньо постраждали внаслідок війни на Донбасі, зросла до 11,7%. Серед мігрантів зі Східної України переважають чоловіки й вони в середньому мають молодший вік, ніж їхні співвітчизники з інших регіонів.

На думку  Марти Ярошевич, приїзд українців має й позитивні наслідки для її Польщі, з якої виїжджають громадяни та у якій падає народжуваність. Загалом  польські експерти, політики та підприємці вважають важливим присутність українців на ринку праці країни. Зокрема, українські трудівники потрібні у таких секторах економіки, як будівництво, сільське господарство, сфера послуг, де бракує робочих рук. У той же час, відсутні будь-які оцінки потреби польського ринку праці у трудових мігрантах. Також існують питання, чи саме через працевлаштування українців роботодавці  не поспішають підвищувати рівень зарплат.

«Втрата мізків» для України

На  проблеми, які така міграція створює для України, звернула увагу Олена Малиновська. Вона, зокрема, відзначила, що за освітнім рівнем наші мігранти у Польщі – досить освічені.

«За даними нашого Держстату, у 2017 році серед них 16.4% були з вищою освітою, 16.7% - з базовою та неповною вищою, - зазначила Олена Малиновська. –  При цьому 51.7% наших мігрантів виконували найпростіші роботи, які не потребують кваліфікації, 2,4% – займали посади професіоналів, фахівців, технічних службовців. Тобто маємо не "відтік мізків", а їх втрату».

Друга проблема для українських мігрантів – легальність статусу. Хоч Олена Малиновська відзначила досить хорошу динаміка у цій сфері.

«У  2008 році понад 56,2% трудівників працювали без будь-яких документів для працевлаштування,  їхні трудові відносини не були оформлені, - зазначила вона. – А вже у 2017 році таких працівників було 19,4%. Впровадження системи «освідчення» дає можливість українцям без великих труднощів легалізувати своє становище. Проте є деталь: при короткострокових роботах часто оформлюється не трудова, а цивільно-правова угода. При цьому не сплачуються внески до соціальних фондів, а контроль за дотриманням трудових прав повною мірою не поширюється на таких працівників».

Користь від такої масштабної міграції все ж є - фінансова. За даними національного банку Польщі, у другому кварталі 2017 року грошові трансфери в Україну сягнули 3,2 млрд злотих (приблизно 887 млн доларів США). Водночас, за підрахунками Національного банку України, у 2017 році з Польщі надійшло 3,1 млрд дол США, з яких 95% - неформальними каналами. У ході конференції говорили й про ще один позитивний наслідок міграції для мешканців нашої країни: роботодавці почали задумуватися над необхідністю підвищувати зарплати працівникам. У деяких сферах вже став відчутний дефіцит кадрів через те, що фахівці виїхали до інших країн. До речі, багато українських роботодавців виділяють значно менший відсоток з прибутку для виплати заробітних плат, ніж їхні колеги з Європи.

Перекази

Мігранти потребують захисту

Про важливість захисту трудових прав українських мігрантів у Польщі та співпраці двох сторін у цій сфері говорив голова КВПУ Михайло Волинець. Він зауважив, що українці їдуть до сусідньої країни, бо там не тільки зарплати вищі, а й умови працікращі. В Україні натомість не створюються нові робочі місця, рівень зарплат значно нижчий, а ціни на продукти, тарифи на комунальні послуги зростають.

«Питання українських мігрантів в ЄС уже піднімається європейськими профспілками, - зазначив Михайло Волинець. –  Наші трудівники гірше захищені, ніж їхні європейські колеги. Прикро чути від профспілківців з ЄС про те, що трудові  мігранти не тільки мають менші зарплати, а й працюють в гірших умовах, а спати можуть по п’ятеро на одному ліжку. Я був у Польщі і зустрічався з представниками польських профспілок, у тому числі -енергетиків та гірників. Ми детально вивчали виклики й вирішили об'єднати зусилля задля захисту трудових прав українських мігрантів. КВПУ буде продовжувати діяльність у цьому напрямку й сподіваємося, наша  співпраця з польськими колегами принесе позитивні результати».

Михайло Волинець також розповів, що після візиту до Польщі він спілкувався з міністром соціальної політики Андрієм Ревою. Урядовець його запевнив, що  буде зустрічатися зі своїм  польським колегою й обговорить питання захисту українських працівників. Проте, голова КВПУ переконаний, що задля вирішення міграційних викликів потрібна широка співпраця низки державних структур обох країн, а не лише  двох міністерств. 

Під час конференції  українські експерти визнали, що  влада Польщі приділяє більше уваги питанням української міграції, ніж наша держава. У підсумку учасники заходу погодилися, що обом країнам потрібно  посилювати співпрацю у цій сфері, спрямовану на забезпечення легального працевлаштування українців та дотримання їхніх трудових й соціальних прав. Також обом державам потрібно удосконалювати законодавство, яке регулюватиме питання, пов’язані з трудовою міграцією. 

 

 

 

У матеріалі використані ілюстрації з дослідження "Чи є сучасна міграція з України до Польщі (не)тривалим явищем?" М.Ярошевич, О. Малиновської (Київ-Варшава, травень 2018).

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Контакти

>
вул. Велика Василькiвська, 65,офiс 36 info@kvpu.org.ua м. Київ Київська область 03150 Україна +38044 287 33 38 +38044 28772 83