ВПОНУ: Змінювати систему освіти треба з розумом, а не поспіхом

У вітчизняній системі освіти відбуваються зміни, та чи всі вони будуть ефективними? Це питання ставлять перед собою як педагоги, так і батьки учнів та студенти. Загалом від того, чи буде ефективною реформа освіти залежить й майбутнє країни. Вільна профспілка освіти та науки України сьогодні стоїть на сторожі проведення реформ у галузі. Про проблеми реформування представники ВПОНУ та незалежні експерти говорили на нещодавній прес-конференції «Стан освіти – реальність та перспективи. Підсумки навчального року 2016-2017».


 

Дослухатися до думки практиків

Голова ВПОНУ Володимир Фундовний одразу звернув увагу на проект закону «Про освіту», який вже пройшов перше читання. Він зауважив, що під час його розробки Міністерство освіти та науки не достатньо дослухалося до думки освітян-практиків. Тож ВПОНУ закликає не спішити з ухваленням законопроекту.

«Чогось нового і позитивно для освітян у цьому законопроекті небагато, – пояснив Володимир Фундовний. – У нас пропозиція: якщо ми хочемо змін, то краще зробити це шляхом внесення змін до чинного законодавства з урахуванням вимогами сьогодення. Але не треба знищувати докорінно все й створювати щось нове. Сьогодні законопроектом вводяться такі поняття, як «здобувач освіти», замість учень і студент. А от інші питання – фінансування закладу, обов’язки вчителя, директора – розмиті й не розкриті повною мірою. А нечіткі та неповні формулювання – шлях до порушень».

Володимир Фундовний від імені ВПОНУ публічно звернувся до депутатів та представників МОН з закликом не підтримувати законопроект у нинішній редакції.

«Проект шкодить освіті та в цілому Україні, – констатував він. – Якщо ми турбуємося про майбутнє держави, то давайте перед ухваленням законопроекту проводити широкі обговорення як з педагогами, так і батьками».

Прес-конференція «Стан освіти – реальність та перспективи. Підсумки навчального року 2016-2017»

Більше навантаження на вчителя та учнів

Уважно аналізувала законопроект «Про освіту» голова Вільної профспілки освіти та науки у м. Хмельницькому практикуюча вчителька географії Ірина Фют. Вона зазначила, що доопрацьований документ насправді мало змінений й у ньому залишилися нечіткі формулювання. Для прикладу профспілкова лідерка звернула увагу на положення, які стосуються праці вчителя й дозволяють покладати на нього додаткові обов’язки.

«У законопроекті визначено, що робочий час науково-педагогічних та педагогічних працівників включає в себе навчання, методичну, організаційну роботу та «інші трудові обов’язки», – зазначила вона. – Що передбачається цими «іншими»? Що ще має робити вчитель окрім того, як працювати на уроках з дітьми? Прибирати територію, мити підлогу в класі, складати програми?»

Чимало питань у вчителів виникає стосовно розробки програм. Згідно зі 62 статтею законопроекту, науково-методичне забезпечення освіти здійснюють: центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, центральні органи виконавчої влади у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими фаховими організаціями.

«Тоді чому вчитель сам повинен складати програму? – питає Ірина Фют. – У нас є люди, які отримують зарплатню і повинні надати педагогу «методичку».

Вчителька також не могла не говорити про наболіле: програми, які педагогам надавали науковці. За словами Ірини Фют,  їх фактично неможливо використовувати. Через такі програми діти перевантажені. Крім того, деякі з них ще й містять застарілі поняття.

«Я неодноразово зверталася до міністра і її заступників з питанням, чи звертали увагу психологи на зміст цих документів і чи дитина зможе сприймати ці програми, – розповіла Ірина Фют. – Наприклад, нова програма з мого предмету: у 9 класі  діти починають вчити географію населення України у квітні-травні. У цей період діти вже не можуть ефективно сприймати нові теми. У цей час краще давати повторення тем, вивчених упродовж року. Я спілкувалася з вчителями математики, й у них – схожа ситуація».

Забагато протиріч

Представники ВПОНУ  звертають увагу й на те, як, згідно з законопроектом «Про освіту», планується призначати керівників навчального закладу. Справа у тому, що в одній його статті зазначається, що їх призначає місцева влада, а в іншій – що це має відбуватися на конкурсній основі. Ірина Фют занепокоєна тим, що на практиці мер міста може призначати керівника навчального закладу сам й сказати, що конкурс проводити не обов’язково.

Ірина Фют

«Я вважаю, що закон «Про освіту» мав би бути кращий ніж попередній, і не погіршувати те, що маємо, – зазначила вчителька. – Наші чиновники, роз’їжджаючи по всьому світу, вивчають різні системи: фінську, німецьку, естонську… Водночас ми самі досі не визначилися, яка ж нам потрібна. Крім того, багато чого у нас взагалі списується із російських джерел…»

З тим, що у законопроекті є багато недоліків, погоджується експертка групи «РПР-освіта і наука», засновник креатив-центру “Простір розвитку особистості”, вчителька математики Наталія Чуприна. Вона вважає, що у цій сфері закон  повинен бути зрозумілим кожному, бо стосується кожного громадянина.

«Нинішній ж законопроект – ускладнений й містить протиріччя у положеннях, – вважає вона. – Для мене особисто втратив якусь цілісність та цінність й контекст. Загалом вчителям дуже складно працювати, коли багато протиріч. Навіть у нашому міністерстві кабінети – це паралельні світи. Наприклад, учора подана для громадського обговорення інструкція для освітян з діловодства. І знову там йдеться про мікрорайони, які вчитель буде контролювати та обходити. А три дні тому із уст міністра ми чули, що цього педагог робити не буде».

Соціальна роль стипендії

ВПОНУ слідкує й за змінами у системі вищої освіти. Голова Вільної профспілки студентів КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Ромась зауважив, що чинний Закон України «Про вищу освіту» загалом задовольняв більшу частину освітян та студентів. Але упродовж трьох років до нього внесли низку змін й таким чином змінили його суть.

18318580 1492314660821235 114347003 o

«У грудні минулого року парламент ухвалений закон №1774, який вніс зміни до більш ніж 40 законодавчих актів у сфері соціального забезпечення населення, – розповів Михайло Ромась. – У тому числі була змінена ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» у частині стипендіального забезпечення студентів. Й з 1 січня цього року більше 50% студентів втратили право на отримання стипендії. МОН ж аргументувало це введенням так званих європейських стандартів. Нам кажуть, що без стипендії живуть студенти в Європі та Північній Америці. Але, на жаль, стипендія в Україні відіграє не роль заохочення для студента, а соціальної допомоги. Для нас ті 800 грн були важливі, бо ці кошти йшли на оплату гуртожитку чи за користуванням Інтернетом»

У вільній студентській профспілці відзначають певне покращення: звичайну академічну стипендію підняли до 1100 грн, а підвищену – до 1600 грн. Та Михайло Ромась звернув увагу на інший аспект: це дозволило адміністраціям деяких вишів підняти оплату за гуртожитки.

«Згідно з ЗУ «Про вищу освіту», ця сума не повинна складати більше 40% від розміру стипендії, – пояснив він. – Тобто, якщо раніше максимальна плата за гуртожиток була 330 грн, то стала – 440 грн. І це тоді, коли половина студентів втратила можливість отримувати стипендію. До того ж введено нову схему: розділено окремо плату за гуртожиток і  за електроенергію».

Загалом Вільна профспілка студентів КНУ імені Тараса Шевченка вважає попередню систему нарахування стипендій найбільш оптимальною в нинішніх українських реаліях.

Зберегти профтехосвіту 

Представники ВПОНУ занепокоєні й тим, що фактично відбувається знищення системи професійно-технічної освіти. І це тоді, коли на вітчизняному ринку праці фахівці робітничих професій дуже потрібні. У ВПОНУ вважають, що реформування галузі профтехосвіти має стати одним з ключових нинішніх завдань.

 «Профтехосвіта сьогодні у занепаді через дії влади, – констатував Володимир Фундовний. – Перекладання фінансування закладів ПТО на місцеві бюджети, не всі з яких мали достатньо коштів, було помилкою. Наприклад, у Хмельницьку торік було 25 закладів ПТО, а зараз маємо 6. У масштабах України відбувається знищення професійно-технічної освіти як такої. Я звертаюся до МОН, до комітету  Верховної Ради з питань освіти: схаменіться і звернуть увагу на ПТО. Загалом змінювати нашу систему освіти треба з розумом, а не поспіхом».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *