Михайло Волинець – народний депутат України від фракції БЮТ- «Батьківщина», голова Конфедерації вільних профспілок України, голова незалежної профспілки гірників України.

Чи дійсно опозиція розраховувала на те, що більшість погодиться декриміналізувати статтю Тимошенко і змінить своє ставлення до екс- прем’єра?


Ми маємо намагатися зробити все можливе для того, щоб Тимошенко, Луценко, як і інші лідери політичної опозиції, були звільнені і знаходилися на свободі і займалися своєю звичною справою. Але ми розуміємо, так само до парламентських виборів влада максимально буде намагатися утримувати Тимошенко, як і Луценко за гратами, для того щоб нейтралізувати дії опозиції. І звісно закон „Про вибори” передбачає, що люди, які засуджені і в яких судимість не погашена, не мають права балотуватися до ВР. Таким чином влада намагається нейтралізувати дії опозиції і політичних лідерів. Ми маємо зробити все можливе, для того щоб люди знаходилися на волі.

Ваш колишній колега по фракції Олег Ляшко знову попросився назад до фракції БЮТ-«Батьківщина» і змотивував це тим, що йому шкода Тимошенко, яка перебуває за гратами, а фракція не здійснює ніяких спроб аби допомогти Юлі, і він може бути рятівником. Як вам така ініціатива?


Тут треба ще додати і Наталію Королевську, яка залишається в нашій фракції.

Але Королевська не була виключена з фракції.


Звісно не була. При кожній нагоді вони вміють скористатися ситуацією, пропіаритись, заявити про себе, чи то з’їсти кусок сиру за парламентською трибуною, чи що завгодно. Я не дивуюся такій поведінці Олега. Я порадив би, як просто старша людина – менше нахабства, мати більше скромності і не заплутувати людей.

Він буде прийнятий до фракції? Чи категорично ні? Варіанти розглядаються? Він подав заяву.


Я насправді не знаю, що він подав заяву. Я був сьогодні на фракції, вчора був і про це не чув. Це питання не обговорювалося. Я чув також, що він зробив чергову заяву, що він хотів би провідати Тимошенко в колонії. Поки що ми всі, депутати, зверталися до слідчого з заявами – проханнями надати можливість нам провідати Тимошенко. Такої нагоди нам не надали, окрім Андрія Кожем’якіна, який дійсно зустрівся з Тимошенко і мав п’ятигодинну розмову.

Ще один ваш тепер вже колега, знову колега по фракції Роман Забзалюк став сьогодні ньюсмейкером і головним спікером фактично в парламенті. Він був несподівано вийшов з фракції, і керівництво фракції БЮТ-«Батьківщини» говорило, що сам повернеться з лікування і сам пояснить, що відбулося. А деякі депутати з вашої фракції взагалі розводили руками, не розуміли, що сподвигнуло Забзалюка на такий крок. Сьогодні він сказав, що вийшов з „Батьківщини” в рамках експерименту, для того щоб довести – більшість скуповує опозиціонерів. За словами Забзалюка, він отримав від лідера фракції „Реформи заради майбутнього” Рибакова 450 тис. доларів, а після цього було оголошено про перехід до цієї групи Романа Забзалюка. Гроші, отримані від Рибакова, депутат пообіцяв перерахувати у партійну касу „Батьківщини”. З грошима все зрозуміло, тому що напередодні виборів така сума не буде зайвою, але що це таке, що це за демарш? Взагалі, чи був такий демарш, був такий крок від Забзалюка погоджений із керівництвом фракції?


Забзалюк досить принципова людина – він чесний, порядний чоловік, в минулому афганець, досить імпульсивно реагує на всі події, які відбуваються – несправедливі події. Ми до нього звикли і таким його сприймали. І та інформація про вихід з фракції, яка раніше виходила, нас, депутатів, шокувала. Але якось не виходило ініціатив таких критичних з боку керівництва фракції, і це в деякій мірі стримувало тих чи інших депутатів. Тим більше, що Забзалюк не з’являвся в парламенті для того, щоб ми могли персонально спитати в нього, що відбулося.

З якої причини він не з’являвся?


Практика така, що коли перекупляють депутата, то ставиться так питання: напиши заяву про вихід, біля твоєї ноги стоїть чемодан з одним мільйоном доларів, щомісяця будеш отримувати ще 30 тис. доларів і всі інші преференції будеш отримувати. Навіть не треба приносити карточку, а буде зроблено дублікат, і можеш певний час, рік, не з’являтися в парламенті. Стандартна така постановка питання, і те, що Забзалюк не з’являвся певний час у парламенті – це нікого не дивувало. Але те, що він на повірку виявився мужиком – нормальним мужиком, таким як мають бути всі українці, то сьогодні ми це побачили. Але так, як він, багато людей змогли записати подібні випадки, і це буде запущено в потрібний момент, щоб суспільство бачило, що є корупція, є кримінал, є дискредитація політиків таким чином, що ті, хто продався і сьогодні коментує, що вони 100 тис. збирали Забзалюку на лікування... Знову ж, мій колега Каплієнко веде себе нечесно і непорядно. Хай Каплієнко покаже і приведе частину людей, тих, хто йому довіряє і тій інформації, яку він сам видає.

Я знаю, що і ви згадали про те, що багато депутатів мали підстави робити саме так, як зробив Роман Забзалюк. Я знаю, що і у вас така ситуація була, що ви теж зібрали матеріали і передали до прокуратури. Щоправда, не було такого широкого розголосу, і ви не скликали прес-конференцію. Чим це закінчилося?


Абсолютно нічим не завершилося. Це висвітлювалося на передачі „Темники” ТК „ЕРА”, тоді все сприймалося як належним чином. Я знаю депутатів, яким пропонували від 8-10 мільйонів доларів – за одне голосування. Наприклад, коли ставилося питання про відставку Тимошенко із посади прем’єр-міністра, зразу після президентських виборів, обрання президентом Януковича. Це люди, з якими я спілкуюся, які абсолютно в повних деталях розказують, як все це відбувалося. Тоді, ще півтора роки тому, один із політиків, який встиг перебігти в інший табір, теж намагався мене купувати, розказував певні речі, і я його записав – відеоматеріал і передав керівництву фракції.

За скільки вас намагалися купити?


Я не буду деталі всі ці розказувати – коли потрібно, це буде використано належним чином.

Скільки сьогодні коштує перехід із фракції до фракції?


Ще десь місяців 8 тому це коштувало 1 млн. доларів разово, а потім 1 млн. до кінця каденції разом із виплатами щомісячними. Зараз ми бачимо, що Роману запропонували 500 тис., а він отримав 450 тис.

Тобто не додали, можливо, він образився і тому оприлюднив цей документ?


Там образи були всередині цієї команди Рибакова, коли він отримав від певних осіб Партії регіонів по 30 тис. дол. на кожну „тушку”, а видавав їм по 20 тис. дол. Там був бунт.

Така брудна дійсно справа – українська політика.


Дуже неприємно, бо це дискредитує депутатів. Люди зараз настільки збідніли, і є підстави для обурення, є підстави просто просити копійку, якщо вони бачать на вулиці депутата чи якогось заможного підприємця. Я в неділю вийшов на базар, і просто люди стали підходити, і кожен мав таку серйозну підставу підійти і попросити якусь допомогу. Навколо мене зібралося кілька людей, і один із підприємців, який торгував, підійшов до мене і попросив людей і сказав: ви знаєте, що це не підприємець. Він взяв мене за руку і вивів з базару. Я навіть не міг спати цілу ніч – я розумію тих людей, які змушені. Це горді люди, але хтось з них втратив роботу, а комусь в родині необхідно зробити операцію – їх потреба заставляє йти і випрошувати копійку. В той час коли політики, які в парламенті мають велику зарплату, великі преференції, пільги, багато пільг не знято, і в той же час займаються таким хабарництвом, займаються політичною проституцією. Ці люди дискредитують державу, дискредитують всіх нас разом.

Сьогодні побутує така думка, і ви власне дещо вже підтвердили, що ще 8 місяців тому перехід із однієї фракції до іншої коштував близько 1 млн. доларів, а сьогодні, можливо, вже не потрібно представникам більшості переманювати або в інші групи, або до своєї політичної сили, тому що сьогодні з’явилась інформація, що може з’явитися нова редакція закону „Про вибори”. Нова редакція закону може з’явитися під лозунгом виконання вимог Парламентської асамблеї Ради Європи та приведення закону у відповідність до норм Конституції. ”Зміни у законі, – пише „Українська правда”, – „Про вибори народних депутатів” будуть ініційовані в найближчі тижні, точкою старту стане скасування норми про так зване паралельне балотування». Йдеться про право кандидата в народні депутати одночасно балотуватись і за партійним списком, і за мажоритарним округом. Ще під час прийняття закону окремі експерти і юристи попереджали, що ця норма не забезпечує рівних виборчих прав всім кандидатам. Як ви оцінюєте можливість такої зміни законодавства виборчого, і чи говорять в депутатських кулуарах щось про це вже?


По-перше, влада має стабільну більшість, вона контролює. І любі рішення, які можуть з’явитися в їхніх головах, для їхньої користі, як їм здається, можуть зараз прийматися в парламенті. Інша справа, що сьогодні рейтинг у Партії регіонів дуже низький – в межах 6-8%. Рейтинг у президента 4%. І вони сьогодні будуть приймати всі спроби, всі засоби для того, щоб залишитися у владі. І будуть діяти через прийняття законів, які зараз і не треба коментувати, тому що завтра викинуть щось інше. Вони будуть діяти через фальсифікацію, через підкупи, через висунення підставних кандидатів під виглядом нових осіб, вони будуть підсовувати людям у такій гарній обгортці опозиційних лідерів – нових, молодих з красивими обличчями і т.п. І цим лідерам дозволяється говорити все, що завгодно. Єдине, що не дозволяється, називати ім’я Януковича, Азарова і ще кількох осіб держави, але говорити «влада». Ці лідери знаходяться у владі, тобто депутати парламенту, вони знаходяться в опозиції і говорять: яка погана влада – довела народ до ніщети. Ці лідери „липові” можуть проходити – вони добре пудрять людям мозги. Людям розібратися дуже важко. Нам називати їх імена, я думаю, передчасно. Тому що людьми це сприймається як сварка, тобто розвал опозиційних груп і таке інше.

Власне, якщо ви говорите, що такі „липові опозиціонери”, які дійсно співпрацюють із владою, знаходяться в тому числі у вашій фракції. І ми з вами чудово знаємо, про кого йдеться, поки що не хочете називати імена, але це ваше право. Тоді чому цих людей на цьому етапі не виключать із фракції? Це знову буде сприйматися як сварка? Але ці ж люди свідомо розбурюють ситуацію всередині опозиційних сил і відверто працюють на владу.


Задіяні дуже великі гроші, і справді купують людей. Всі засоби інформації знаходяться сьогодні під контролем органів влади. Десь 95%. Ті журналісти чесні, порядні люди, які працюють в цих засобах інформації, вони не можуть доводити об’єктивну, правдиву інформацію. В такій ситуації ще зіграти на колесо влади – почати боротьбу між собою. Наприклад, знаю, що хтось зробив якийсь нечесний крок. Я зараз маю вернутися від нагальних проблем і маю вже битися з цією людиною. Навіщо? В кінці кінців ця людина, вона сама зійде із поля зору.

А якщо ні? Ви ж самі говорите про те, що задіяні дуже великі гроші.


Так, гроші, і системно влада тут працює. Справа в тому, що сьогодні при владі знаходяться люди, які нічого не зробили для незалежності України. Більше того, вони боролися проти незалежності. Більше того, ці люди криміналізовані, і вони сьогодні криміналізували ситуацію в країні. І на всьому світовому просторі про це добре знають і розуміють. Тому в Україну не поступають інвестиції, відтік інвестицій дуже великий. Тому таке зубожіння сьогодні людей, тому що не розвивається економіка. В Україну не поступають нові технології і все інше. Наприклад, прем’єр-міністр Азаров щоразу, щотижня висуває нові ініціативи, в які вже ніхто не вірить, тому що абсолютно життя не покращується – нічого не робиться для покращення. Що торкається середнього, дрібного бізнесу, то у 2010 році скоротилася кількість робочих місць в цьому секторі на півтора мільйона, в 2011 році , я думаю, що десь на 2 мільйони скоротилася. Ці люди залишилися без роботи. Купівельна спроможність у нас різко упала. Ті підприємства, які працюють на внутрішній ринок споживання, вони також сьогодні зупиняються. От вам проблема. Вилучили із бюджету кілька мільярдів гривень, які б мали виплачувати у вигляді пенсій, компенсацій інвалідам, чорнобильцям, багатьом верствам населення, і ці гроші не поступили на ринок, і по ланцюжку все зупинилося. Влада сама зупинила. Ці гроші вилучили на користь кількох олігархів, на користь кількох людей, які знаходяться при владі. Ці гроші перекачали в офшори. Влада сама себе знищує. Сьогодні просто лягти на амбразуру і лежати там – неефективна дія. Дуже важливо зараз людям розказати, що у нас робиться не так і що потрібно робити насправді для того, щоб змінити цю ситуацію.

Але ситуація ця не складалась за один день, не складалась навіть за 2 роки, а вона складалася за попереднього президента. До речі, дуже мало засобів інформації згадало той факт, що саме вчора було рівно 2 роки, як у 2-му турі обрали президента Януковича.


Сьогодні Микола Томенко, який являється активним представником опозиції, так як він віце-спікер, то він являється позафракційним, він приймає участь в роботі фракції постійно. І він з цього приводу сьогодні виступив з такою аналітичною оцінкою цієї ситуації за два роки, що склалася. Він наголошував на цьому двохрічному терміні.

Так я до того веду, що чому ви зараз говорите про те, що нам погано стало жити? Погано було жити і 2, і 3, і 4 роки тому. Я помиляюсь?


Не було такого зубожіння.

Запитує Юлія із Києва: ”Подскажите, каким по вашим подсчетам должен быть прожиточный минимум, минимальная зарплата и пенсия?».


Не менше 2000 грн. Тому що, якщо подивитися купівельну спроможність, вона дуже різко впала. Насправді, ціни зросли на 40%, на 80% – в 2-3 рази. А зарплата не підвищилась, в деяких секторах вона там трішки піднялася. Експерти підрахували в 2010 році, що інфляція зросла на 43,2%, а влада показала по статистиці 9,2%. 2011 рік ми ще не знаємо, що влада покаже. Ми зараз прораховуємо, насправді наскільки зростали ціни в цілому по Україні, щоб вивести рівень інфляції. Люди настільки зараз зубожіли, ми вступили в полосу кризи. Ця криза буде довша в часі, ніж попередня, яка тягнулася 2008-2009 рік. Можливо, не така глибина падіння економіки буде, тому що ми не піднялися до рівня 2007 року. Ця економічна криза співпала із світовою кризою. Ця криза співпала з кризою влади. Ця криза співпала з політичною кризою. Крім того, реально вже відбулося блокування з боку світового суспільства, світової громадськості і лідерів світових, економічних, політичних по відношенню до України.

Юлія Тимошенко не втрачає комунікації з опозицією – нещодавно вона прислала лист із Качанівської колонії, у якому вкотре закликає опозицію об’єднатися на виборах. Депутати мають не просто об’єднатися в частині мажоритарних виборів, а і піти на вибори єдиним списком. Власне поки що жоден з лідерів опозиційних партій не згодився поступитися першістю і зробити крок до такого от об’єднання. Це означає, що авторитет Тимошенко, поки вона за гратами, поступово втрачається?


Авторитет Тимошенко не втрачає. Різні політичні лідерські групи мають свої амбіції, свої бачення, сподівання, що їхній рейтинг підніметься десь колись в липні, чи в вересні, і вони знаходяться в режимі очікування. „Батьківщина” як лідер бере на себе весь тягар боротьби за відновлення демократії України, за відставку цієї кримінальної влади і являється безумовним лідером. Але „Батьківщина” готова і продовжує вести постійні переговори, для того щоб кандидати були погоджені. Я не приймаю участь в цих переговорних процесах. Я позапартійний, але в деякій мірі проінформований про ситуацію.

Я просто хочу запитати, а якщо Тимошенко таки не випустять до виборів, вона не матиме змоги балотуватися під час парламентських виборів в жовтні цього року, то хто тоді очолить список опозиції?


Я не готовий дати таку відповідь, тому що мій прогноз може бути невірним. І щоб це не виглядало так, що я проявляю певну некомпетентність. Це досить серйозне питання. Якби я був на чолі лідерської групи, я закликав би людей рознести ту тюрму по цеглині, звільнити лідера і заодно вигнати всіх представників влади, які сьогодні так себе ганебно проявляють.

Але поки що немає такого лідера, який би такі робив заклики категоричні.


Ну, може, мене почують і мені доручать.

Лист від шахтаря Павла з Донецької області: „Я работаю в объединении, где произошел взрыв. Зарплату за декабрь мы получили вчера, сегодня в 2 часа ночи при любом морозе мне надо идти на работу, чтобы уголек шел в чьи-то закрома. Терпение кончается, места будет мало всем – и власти, и оппозиции». Аварії на українських шахтах відбуваються із завидною регулярністю. От і на минулому тижні на шахті „Північна” в Дзержинську на Донеччині трапилася ще одна аварія – 10 постраждалих. Чи відомі сьогодні всі обставини, через які трапилася та аварія?


Мені відомо наступне – що за всі роки незалежності ні разу не було названо дійсної причини аварії. Ні одного разу дійсно винні особи не притягалися до відповідальності. Навіть імена не називалися. Завжди знаходять „стрілочників” – начальник дільниці, гірничий майстер, шахтар, який загинув. На жаль, така ситуація складається. В кращому випадку відкупляється грошима перед сім’ями загиблих.

Хіба можна життя людське купити за гроші?


Просто через фонд соціального страхування чи якийсь гуманітарний виділяються кошти, щоб сім’я замовкла і не підіймала ці питання.

Аварійність на українських шахтах є високою практично всі роки незалежності України, але від вас особисто я чула під час одного із інтерв’ю закиди на адресу нинішньої влади. А хіба раніше, під час президентства чи Кучми чи Ющенка влада щось зробила, аби зменшити аварійність на шахтах?

Ситуація постійно була недоброю, але під час віце-прем’єрства Тимошенко, коли вона відповідала за паливно-енергетичний комплекс, стали виплачувати вчасно зарплату шахтарям, стали гасити борги по зарплаті – це 2001-2002 рік. Наступне, 2005 рік, коли Тимошенко була прем’єр-міністром, загасили заборгованість по заробітній платі, яка була за попередні роки. І коли наступний раз Тимошенко стала прем’єром, це 2007 рік, знову погасили заборгованість по заробітній платі, яка виникла між періодом 2005-2007 рр. Тоді щось робилося для вугільної галузі. В той же час при прем’єрстві Тимошенко був прийнятий закон „Про підвищення престижу шахтарської праці”. Вона просто доручила мені як фахівцеві взяти на себе весь тягар відповідальності і написати проект. Він був підтриманий урядом, тому швидко був прийнятий у парламенті.

Він прийнятий, але наскільки він виконується?

Зараз він не виконується. Тоді виконувався. При прем’єрстві Тимошенко виділялося 10 млрд грн. на підтримку вугільної промисловості. Зараз виділяється 8, в той час коли ціни на обладнання виросли вдвічі, і інші затрати виросли, а ситуація в галузі значно погіршилася. Звідси аварії, звідси травми і низька продуктивність праці.

Якщо порівняти структуру енергоносіїв у світі та Україні, то ми побачимо, що у світі 65% складає вугілля, а 17-18% нафта та газ. В Україні в структурі енергоносіїв більше 95% – вугілля, 2,4% – нафта, 2,6% – газ. Чи варті такі пропорції того, аби люди щодня спускалися в шахти як на війну і не знали, чи піднімуться вони назад?

Дивіться, дійсно запасів вугілля в нас вистачить майже на 400 років, в Європі на 150 років. Нафти і газу, розвіданих запасів, у нас досить мало, а шахти вже побудовані, тому їх потрібно підтримувати і видобувати вугілля. Так як видобувається безпечно в Німеччині, у Великобританії – там не гинуть люди, але там якщо загине людина, то власник не відкупиться своїм підприємством – відберуть шахту, посадять в тюрму. А в Китаї навіть до страти засуджують. А в нас, якщо немає винних, і ті корупціонери, які сьогодні управляють галуззю чи то в приватному секторі, чи то в державному секторі, вони сьогодні не несуть ніякої відповідальності. Набагато краще сьогодні ситуація склалася в компанії „Детект” – державна паливно-енергетична компанія. Вони зараз намагаються працювати максимально прозоро – заключають колективні договори, і відносно вирішення питань охорони праці і техніки безпеки і оснащення технічного там набагато краще ситуація. Хоть треба ще серйозно нам разом попрацювати, щоб заробітна плата там була на порядок вище.

В 2008 році ви написали проект „Про престижність шахтарської праці”, чому ж, коли у вас тоді були такі можливості, ви не прийняли відповідного закону про відповідальність власників чи то приватних чи директорів державних шахт, щоб вони несли дійсно відповідальність і за умови праці, і за технічне оснащення, і за невиплату зарплати, і зрештою за людське життя?

У нас нормальні закони, вони ще пострадянські правила техніки безпеки, вони більш жорсткі в Україні, на пострадянському просторі. І коли аварія була на шахті К. Маркса, ви пам’ятаєте мої виступи на „Інтері”, на «1+1», де досить критично говорив про ситуацію, відмовився підписати протокол про відповідальність деяких осіб. І були застосовані серйозні засоби відповідальності до представників керівної влади, це вам дуже добре відомо. І так само ситуація виникала по шахті ім. Засядько, я давав об’єктивні коментарі відносно тієї ситуації, що складалась. І були застосовані певні заходи контролю, і на шахті ім. Засядько більше не відбувалося масштабних аварій. І хочу сказати, до честі Звягільського були вкладені величезні кошти для того, щоб вирішити питання техніки безпеки і охорони праці.

От ви згадували приклад Китаю. Свого часу у Китаї в шахтах був найвищий рівень травматизму, і там пішли іншим шляхом – там застосовують дуже жорсткі заходи до тих власників – роботодавців, які порушують всі можливі і неможливі норми та правила, як ви сказали, навіть до смертної кари. Чому в Україні відбувається свавілля в галузі? Гарні закони, про які ви говорите, не діють. Сьогодні дуже погана і сумна статистика для нас, але Україна знаходиться на першому місці у світі по смертельному травматизму.

Абсолютно вірно. Наприклад, риба гниє з голови. Якщо в Китаї від уряду йдуть жорсткі ініціативи відносно наведення порядку, то в нас від влади ідуть інші ініціативи, розгортання корупції у вугільній галузі. Мене дивує наступне, що син президента Олександр за фахом лікар-стоматолог сьогодні підмяв під свій бізнес державні шахти Донецької області. Що, він спеціаліст? Що, він несе відповідальність? Звабився на кошти державної підтримки? От вам і стовбури шахтні падають, падають копри, як це було на шахті Бажанова. Тому що кошти вилучаються і ідуть в іншому напрямку.

Слухач: Хмельницкий. Сказал Волынец, что будет бороться с властью. Уже Ющенко и Тимошенко боролись с преступной властью Медведчука, а сейчас он его лучший друг. Потому что помог уладить вопросы с Путиным, чтобі ее не посадили. Так что не надо рассказывать, какая преступная власть. Вы первые преступники. Эта бандитка правильно, что сидит в тюрьме.

Пані може залишатися при своїй думці. Видно, їй добре живеться. Але 98% людей України сьогодні мають іншу думку. Вони не поділяють вашу позицію. Юлія Тимошенко знаходиться в тюрмі, над нею чиниться розправа. Що торкається Ющенка, то мені навіть соромно говорити про цю людину що-небудь. Він передав владу Януковичу, він зробив все можливе, щоб жити красиво, стабільно, спокійно собі і його родині і його оточенню. І так сталося, що ці паростки демократії, які зароджувалися в Україні, які ми разом виборювали, він їх здав. Не хочу говорити нічого про цю людину взагалі. Хоть я був довіреною особою його в Донецькій області. За що тоді постраждав від влади Кучми і Януковича.

Слухач: Харків. Волинець каже, що я не хочу казати, це дуже напрасно, треба все розповісти людям, бо в нас немає доступу, щоб можна було кому розказати, що твориться. В нього хоть іноді є такий доступ, що де твориться, Ющенко той благополучний, неблагополучний, ненормальний, що все через нього натворилося. Йому зараз хорошо живеться.

Я повністю поділяю вашу думку. Ваші зауваження прийму до уваги. Я намагаюся робити все можливе і вести себе чесно по відношенню до всіх громадян. Сьогодні зустрівся з великою групою чорнобильців, яких влада обібрала, і серед них була велика група харків’ян, які ведуть себе так само, як цей пан, який подзвонив із Харкова – це чесні, порядні люди, які спасли не тільки всю нашу державу, вони спасли весь світ, втратили здоров’я, а держава відібрала у них останні копійки.

Я все-таки хочу повернутися до питання шахти, і як сьогодні людям там працюється. Скільки сьогодні в Україні нараховується шахт?

Десь до 125 в державній власності і більше 40 в приватній. Кращі шахти вже приватизовані. Влада сьогодні прийняла закони, які вигідні олігархам. Закон „Про концесію”, на підході ще один закон „Про оренду”, і кращі шахти зараз будуть прибрані до рук зацікавлених осіб.

Так чи інакше шахти існують, і така кількість – 165 приблизно, але значна частина з них або неефективна або просто небезпечна для життя. В той же час прем’єр Азаров пропонує збільшувати частку вугілля в енергетичному балансі. Якщо ви говорите про катастрофічну ситуацію в вугільній галузі, то, можливо, до вас зараз дослухаються? Назвіть три основні ключові моменти, які треба негайно, дуже швидко зробити для того, щоб ситуацію у вугільній галузі поліпшили.

Я згоден з Азаровим, я підтримую його лише в одній позиції – що необхідно змінювати баланс. Але для того щоб змінити баланси, необхідно сформувати цей баланс. Наприклад, по нафті, по газу, по вугіллю, по тим природним ресурсам, які є сьогодні в Україні, і цей баланс сформувати на користь вугільної галузі. Для цього необхідно сформувати програму або концепцію енергетичного розвитку України. Передбачити через цю програму джерела фінансування чи залучення інвестицій, визначити терміни реалізації цієї програми і відповідальні особи. Але це нікому не цікаво. Вигідно було використовувати російський газ, який був за меншими цінами, вигідно зараз торгувати, а на вугільну галузь, для того щоб побудувати шахту, треба вкласти на її будівництво від 1 млрд. – 5 млрд. дол., і її треба будувати щонайменше 5-7 років. Один інститут сьогодні не здатний, навіть якщо об’єднати зусилля 5 інститутів, вони не здатні сьогодні спроектувати шахту. Від початку проекту до площадки необхідно щонайменше 2 роки. І тому заяви Азарова безпідставні, вони некомпетентні – абсолютно людина не орієнтується, що він говорить. Так само як Янукович, коли був прем’єр-міністром в 2004 році, він тоді зробив заяву, де сказав наступне: в Україні в 6-ти областях є запаси вугілля, щорічно буде проектуватися і будуватися по одній шахті і пускатися в роботу по одній шахті. Ні одна шахта не спроектована, і не приступали до проектування. Чому? Чого коштують такі заяви? Це люди некомпетентні, непрофесіонали, роблять популістські заяви і нічого не роблять для того, щоб виправити ситуацію. Тому на місці державних закритих шахт виникають нелегальні копанки, а їх кілька тисяч – знищується природа, екологія, все, а люди там перетворюються на рабів.

Ще колись президент Ющенко говорив, що один із варіантів розв’язання проблем у вугільній галузі це приватизація шахт, як це було зроблено в Росії. Чи підтримуєте ви такі ініціативи?

В Польщі були приватизовані шахти, потім там сильні профспілки „Солідарність” підняли питання – відбулася реприватизація, і 95% знаходяться в державній власності і благополучно працюють. В тій ситуації, яка сьогодні виникла, то віддання в концесію шахт в Ровеньках і Свердловці виявилось позитивом, тому що інвестор там оптимізував витрати. Але в інших випадках там, де непрозоро, сьогодні мають взяти в концесію шахти, наприклад, „Первомайськвугілля”. В інших випадках – я просто жахаюсь, боюсь, хто туди прийде і з якими намірами, і в якому стані вони залишать шахти.

Слухач: Александр, Харьков. О профсоюзах ни одного слова, потому что никто не хочет, никакая власть, чтобы были нормальные профсоюзы, чтобы знали себестоимость, зарплаты, откаты, перекаты.

Профспілки повинні захищати людей, повинні знати, дійсно які прибутки отримує і які надприбутки отримує власник підприємства, про тіньові схеми повинні знати і розірвати їх. Але влада ні в якому разі не зацікавлена, щоб так відбувалося, тому знищуються в Україні постійно незалежні профспілки – вони знаходяться під тиском, і дається перевага і створюються умови для існування державних кишенькових профспілок.